Уроки позакласного читання

Курсова робота Методика проведення уроків з позакласного читання ЗМІСТ Методика проведення уроків з позакласного читання. Завдання і зміст позакласного читання. Зв'язок класного читання з позакласним. Уроки позакласного читання на підготовчому етапі. Уроки позакласного читання на початковому етапі. Уроки позакласного читання на основному етапі. Вступ Відродження державності в Україні поставили перед початковою ланкою освіти нові проблеми навчання і виховання. У центрі уваги сучасної національної школи має бути людина, її духовний світ, творчі здібності, високі моральні якості. Виплекати такі особистість можливо завдяки новим підходам до викладання літератури в школі, початкової зокрема. Духовне відродження українського народу неможливо уявити без живодайного впливу художньої літератури на формування національної самосвідомості, бо саме література є одним із активних чинників суспільного виховання — совісті, моралі, загальнолюдських цінностей, інтелігентності. Зміни в усіх сферах нашого суспільства безпосередньо впливають і на літературну освіту школярів. Інакше бути не може, адже література — це відображене в художньому слові життя людини та суспільства з усіма складнощами та проблемами. А тому читання книжок в системі виховання особливо гостро постало в останні роки. Соціологи, батьки, вчителі відзначають, що учні стали менше читати, частина з них вважає читання «непродуктивною тратою часу», пропонує процес читання «якось механізувати», надає перевагу екранізованим версіям творів. Але, дитяча художня книга — це особливий світ, який юнак читає і осягає і розумом, і серцем. Дуже важливо, щоб книга увійшла в його життя якомога раніше, тому що вона не замінима у виробленні уваги, зосередженості, у вихованні душевності, моральності… Одночасно прищеплення учням інтересу до читання. Бажання постійно звертатись до книжок, прагнення навчитися читати їх самостійно забезпечують не менш важливий аспект навчально-виховного процесу в школі — освітній. Книжка може і повинна виступати засобом духовного спілкування батьків і дітей не лише молодшого шкільного, а й підліткового. Дитяче читання відіграє велику роль у житті дітей, далеко більшу роль ніж у житті дорослих. Дуже багато зроблено на шляху прилучення дітей до книги, читання зовсім не може вважатися вирішеною. Вчитися читати і сприймати прочитане потрібно із шкільних літ. Ми виходимо з того, що читання — це діяльність, це активні пошуки істин, які не в готовому вигляді чекають читача. Складаючи нові підручники з літератури й читання. Варто насамперед провести соціологічне дослідження: що дійсно читають діти, що їх хвилює, а що вони внутрішньо заперечують. Узагальнюючи багатогранний досвід своєї виробничої і культурної діяльності, людина за допомогою книги передає цей досвід наступним поколінням. З книги людина дізнається по великі відкриття і винаходи, про боротьбу людини з природою і завоювання влади над нею. Книга дає не тільки знання, й сприяє вихованню повноцінної, всебічно розвиненої людини. Книга є джерелом духовного збагачення дитини. Сухомлинський писав: «Найважливішим засобом впливу на дитину, облагородження її почуттів, душі, думок, переживань є краса і величність, сила і виразність рідного слова. Роль цього засобу в початковій школі, де зустріч з новим явищем навколишнього світу пробуджує в серцях дітей почуття зачудування, неможливо переоцінити». Читання допомагає знайти в книгах тягові явища життя. Школа і вчитель виховують у дітей любов до книги, до друкованого слова, навчають учнів читати книги, вміло користуватися нею. Методика проведення уроків з позакласного читання. Завдання і зміст позакласного читання. Для учня молодшого шкільного віку спілкування з літературним твором має приносити радість, задоволення. «Книжка повинна стати для кожного вихованця», - писав Сухомлинський, - другом, наставником і мудрим учителем. Я бачив важливе виховне завдання в тому, щоб кожний хлопчик, кожна дівчинка, кінчаючи початкову школу, прагнули залишитися наодинці з книжкою, прагнули до роздумів і міркувань… Це початок самовиховання думок, почуттів, переконань, поглядів. Воно можливе лише за умови, коли книжка входить у життя маленької людини як духовна потреба». Ось чому з перших днів перебування дитини в школі значне місце в навчально-виховному процесі посідає робота з дитячою книжкою, уміла організація уроків позакласного читання. Тут не обійтися без науки, і перш за все методичної науки. Методика навчання читанню — це розділ методики рідної мови, тобто органічна частина науки про те, як найбільш економно, розумно і продуктивно побудувати процес роботи з літературним твором, як прилучити дитину до самостійного спілкування з книжкою. Сучасного молодшого школяра треба навчити не просто читати розкодовувати текста читати книжки, вчити бачити в них співбесідника, навчити «розмовляти» з ними, відгукуватись на їх думки, вчинки. Розібратися у цьому дитині має допомогти вчитель, який добре володіє методикою читання і методикою передачі свого уміння спілкуватись з книжкою дітям. Яких же умов і методичних настанов має дотримуватись учитель, щоб навчити дитину читати книжки? На нашу думку таких: 1. Виховувати інтерес до книжки треба з першого навчального дня. Роботу з дитячою книжкою проводити один раз на тиждень 20-25 хвилин від уроку навчання грамотикраще в обумовлений день. Дотримуватись відповідної методичної системи в побудові занять. Вчити думати над книжкою до читання і в процесі читання. Допомогти дитині повноцінно сприйняти літературний твір. Методично-організаційна структура заняття з дитячою книжкою — це постійна творчість учителя й учнів, це цікаві і нестандартні засоби і форми роботи. Разом з тим це все-таки структуроване заняття. Позакласне читання — складова частина шкільного предмета, що іменується читанням. Це різновид читання, якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Його мета — сформувати в учнів стійку потребу самостійно й осмислено вибирати і систематично читати книги, спираючись на знання й навички, здобуті на уроках навчання грамоти й класного читання. Ця мета продиктована самим життям: «Школярі, які нічого, крім підручника, не читають, дуже поверхового оволодівають знаннями». Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів позитивного ставлення до читання за власною ініціативою, Щоб допомогти їм у цьому, необхідно в умовах класно-урочних занять регулярно проводити навчальну роботу, яка передбачає втілення таких завдань: 1. Формування читацької самостійності на заданому програмою рівні починається з першого класу. На уроках навчання грамоти відводиться певний час для навчання дітей спілкуватися з книжкою. У другому і наступних класах для позакласного читання виділяються окремі уроки з числа навчальних годин, передбачених для читання. Оскільки вони включені в розклад, їх необхідно вписувати в класний журнал. Значить, термін «позакласне читання» сприймається як умовне позначення різновиду читання. Хоч читання не називається позакласним, значною мірою воно здійснюється на уроках починаючи з першого і закінчуючи четвертим класом. Планує, організовує і проводить його вчитель-класовод. Річ у тому, що до сімдесятих років, хоч у програми з мов вносилось позакласне читання, годин для нього навчальним планом не відводилось. Передбачалося, що класовод разом з бібліотекарем організовує позакласне читання дітей. Для їх заохочення до самостійного читання пропонувалось проводити літературні ігри, вікторини, ранки, конкурси тощо. Позакласне читання контролювалось вчителем. Учень звітувався перед ним читацьким щоденником, у якому занотовував: прізвище, автора, назву твору, про що твір, імена героїв. Отже, основною формою керівництва самостійним читанням була позаурочна робота з учнями, яка повинна була стимулювати самостійне спілкування учня з книгою. Спостереження показали, що таке керівництво позакласним читанням молодших школярів не дає бажання результатів. Необхідне спеціальне навчання дітей правильної читацької діяльності. Тому були введені уроки позакласного читання, мета яких — навчити дітей розбиратися в «морі» книжок й користуватися. У сучасній методиці основною ланкою в керівництві позакласним читанням стали не позаурочні форми роботи з книгою, а уроки позакласного читання. Так виникла невідповідність назви цього різновиду читання його змісту: позакласне читання, що здійснюється на уроках. Завдання позакласного читання - виховати в учнів любов до книги, розширити їх знання, пізнавальні інтереси. У «Пояснювальній записці» до програми з української мови так визначено завдання позакласного читання: 1 розширити і поглибити знання, набуті під час класного читання з усіх предметів; 2 навчити дітей знаходити необхідну книгу в бібліотеці, потрібний матеріла у книзі; 3 ознайомити учнів з кращими книжками; 4 виховати читацьку активність і допитливість; 5 розвивати індивідуальні інтереси і нахили. Ті знання, уміння і навички, які здобувають діти на уроках читання, вони поповнюють у позакласному читанні. Мета позакласного читання — забезпечити педагогічне керівництво самостійним читанням учнів. Саме позакласне читання привчає, заохочує дітей до самостійного, вмілого, вдумливого читання книжки, газети, журнали. Воно має на меті розширити, поглибити знання, здобуті під час класного читання. Школа прищеплює вперше в житті людини смак до читання. Позакласне читання має важливе значення ф для навчання дитини в школі, для кращої успішності учня. Воно розширює світогляд, сприяє розвиткові мислення. Діти, які багато читають, краще навчаються. Звикають самостійно учитися з книжок, краще орієнтуватися в. Отже, учитель має прагнути до того, щоб зацікавити дітей книгою, навчити міркувати над прочитаним, самостійно здобувати знання, тобто навчити дитину вчитися з книги. У пояснювальній записці до програми з читання в першому класі чітко визначається мета позакласного читання і вказується, що в першому класі «робота на книгою, яку організовує вчитель, є пропедевтикою позакласного читання», підготовчою роботою, бо діти ще тільки навчаються грамоти. Основне завдання такої роботи — пробудити в учнів любов до книги як джерела знань і радості. У програмі виділяються два етапи позакласного читання: 1. Підготовчий, який охоплює перше півріччя. Початковий — друге півріччя. На першому етапі, поки ще мало дітей читає, всю роботу з читання проводить учитель. Читання вчителем казок, віршів, оповідань має викликати у дітей інтерес до книги, бажання читати. Робота з позакласного читання в другому півріччі спрямовується на вироблення в дітей навичок читати самостійно. Заняття з позакласного читання проводиться за рахунок загального часу, відведеного на уроки читання одна година на два тижні. Робота проводиться з двома — трьома творами: один читається в класі, а інші вчитель роздає окремим учням. Які за його допомогою можуть прочитати для всіх, або дає індивідуальні завдання для роботи в класі чи вдома. Проводяться також дитячі ранки, літературні ігри, вікторини. При доборі творів для позакласного читання вчитель використовує списки літератури, складені для позакласного читання. У другому класі закріплюються уміння, а також знання і навички в роботі над книгою. Програма рекомендує ознайомлення учнів з книгами кількох провідних дитячих письменників, з газетою і дитячим журналом. Заняття з позакласного читання в другому класі будуються так, як і в першому класі, але використовуються. Крім заданих жанрів, науково-популярні статті, розширюються і поглиблюються читацькі інтереси. У програмі з позакласного читання для третього класу основна увага приділяється самостійному читанню учнями казок, оповідань, повістей, науково-популярних творів. Тематику позакласних занять учитель визначає. Виходячи з програмних вимог до знань, користуючись рекомендованим списком літератури для додаткового читання. Завдання позакласного читання в третьому класі — розширення і поглиблення читацьких інтересів, ознайомлення з творами нових авторів, читання науково-художніх і науково-популярних творів. Програма вимагає навчити третьокласників користуватись дитячою довідковою літературою, ознайомити з серіями книг, що пропонуються для читання дітям; вимагає виробити навички визначення орієнтовного змісту незнайомих книги за її елементами титульною сторінкою, заголовком, передмовою, ілюстраціями. Учні третього класу набувають навички орієнтації в карточці каталогу і уміння правильно записати в картку необхідну книгу, уміння вибрати книгу, користуючись каталогом дитячої бібліотеки чи відкритим доступом до книжкових полиць, уміння цілеспрямовано читати дитячу періодику, а також вести щоденник читача. Позакласне читання ґрунтується на знаннях і уміннях, здобутих учнями на уроках класного читання. Успіх позакласного читання залежить передусім від сформованості навички читання вголос і про. Без цього виконати програмові вимоги позакласного читання немислимо. Звідси й залежність уроків позакласного читання від класного. Але залежність першого від другого не тільки в цьому. Уроки класного читання розвивають у дітей свідоме читання, без чого не уявляється ефективна робота над вихованням активного читача. Усьому цьому діти навчаються на уроках класного читання. У свою чергу, позакласне читання сприяє ефективному виконанню завдань класного читання. Маючи змогу у системі позакласного читання читати те, що їх цікавить, чим вони захоплюються, діти підвищують інтерес не тільки до читання взагалі, а й до уроків класного читання. Розширення читацького кругозору дозволяє вчителеві вводити до класного читання лементи зіставлення. Порівняння, узагальнення, що збагачує методику проведення уроків класного читання. Відомо, що вчителі рекомендують школярам дібрати для позакласного читання казки різних народів чи казки про тварин, коли на уроках класного читання триває вивчення казки. Корисною для дітей може стати порада вчителя прочитати поезії Тараса Григоровича Шевченка в той час, як на уроках класного читання діти опрацьовують його творчість. Взагалі позакласне і класне читання можуть не збігатися ні тематично, ні за авторами, ні за жанрами. Залежить це від віку учнів, від їх підготовленості. Від умов роботи школи. Наприклад, після читання оповідання Коцюбинського «Харитя» учитель рекомендує прочитати інші оповідання Часто у читанках вміщені уривки з великих творів. Учитель, коли це можливо і доступно, рекомендує прочитати весь твір. На уроках позакласного читання ці твори обговорюються. Внаслідок такого читання розширюються знання дітей про творчість певного письменника. Після читання в класі казки «Колосок» 1 кл. Ті навички роботи над книгою, які учні набувають на уроках класного читання, переносяться на самостійне читання: вміння вдумливо читати, виділяти головну думку, характеризувати героїв твору, виявляти своє відношення до зображених подій і вчинків героїв, зіставляти читане з життям. У позакласній роботі з читання проводяться літературні ранки, ранки казок, вікторини, конкурси на краще читання. Керівництво позакласним читанням Позакласне читання здійснюється в різних сферах учнівського життя на уроках і в позаурочний час. Це й визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Завдання вчителя — залучити учня до читання дитячих книг в усьому тематичному і жанровому обсязі, доступному дитячому віку. При цьому не можна забувати також і про нахили й інтереси дітей, задоволення яких вони знайдуть у дитячих книгах. Відповідно до цього класовод рекомендує учням тематику книг з урахуванням можливостей і уподобань школярів. З кожним роком тематика творів розширюється. Паралельно триває розширення знайомства з творами різних жанрів. Спочатку доцільно заохочувати учнів до читання художніх творів, потім припустимо рекомендувати літературу наукову, фантастичну, тобто таку, яка не вводиться в класне читання. Підключись про сформування в школярів стійкого інтересу до книги, вчитель не може випускати з поля зору важливу дидактичну вимогу — враховувати в навчанні індивідуальні особливості дітей. Не всі вони мають однаковий ступінь підготовки до самостійного читання: володіють неоднаковою технікою читання і відрізняються загальним рівнем. Тому вчителеві доведеться оцінювати їх відповіді й участь в обговоренні не за кількістю прочитаного і не тим, яку саму книжку товсту чи тонку прочитав учень, а за старанністю дитини. Позитивно відрізняти слід сам факт проявленого учнем інтересу до книги. Позитивне читання повинно відбуватись під безпосереднім керівництвом учителя. Для того щоб забезпечити певну систему в читанні учнів, щоб позакласне читання служило цілим всієї навчально-виховної роботи в школі, учитель повинен організувати і повсякденно керувати читанням учнів. Насамперед учитель мусить знати наявність дитячої літератури в шкільній і місцевій бібліотеках, сам повинен бути добре обізнаний з дитячою літературою, стежити за появою нових книжок. На кожну чверть, півріччя вчитель складає список рекомендованих для читання книжок, допомагає учням в обліку їх, доводить список рекомендованої літератури до відома батьків. Позакласне читання повинно проводитись учнями з додержанням певних правил. Перед читанням всякої книжки треба приготувати все необхідне для роботи з нею: мати зошит, олівець чи ручку для заміток про прочитане. Розкласти все потрібне для читання в певному порядку: книжку ліворуч від себе, зошит — праворуч. При читанні в читальні, класі, клубі треба дотримуватись тиші, не заважати своїми розмовами іншим. Уміти поводитись з книжкою: правильно перегортати її, не слинити пальців при пере листуванні, при читанні не перегинати книжки по корінцеві, бо від цього псується книга; закладки в книзі робити аркушем паперу або стрічечкою, ниткою, але не товстими речами; не загинати листків у низі, не робити поміток чорнилом, нігтями. Взагалі треба привчати дітей бережно ставитись до книжки, бо нею користуються сотні читачів. Необхідно привчити учнів дотримуватись найелементарніших гігієнічних вимог при читанні: а не читати книжки з брудними руками, бо від цього вона забрудниться. Зіпсується; б шкідливо читати під час їжі, а також зараз же після їжі, бо при читанні кров приливає до голови, а це шкідливо відбивається на процесі травлення; в не можна читати лежачи, тримати книжку на колінах, близько або далеко від себе віддаль книжки від очей повинна бути 30-40 см ; г читати слід при хорошому освітленні, світло повинно падати зліва на зверху; д роботи при читанні перерви для перепочинку на 15-10 хвилин, не читати до перевтоми. Форми керівництва позакласним читання різноманітні. Між уроками з позакласного читання учитель щоденно здійснює контроль і допомогу учням у самостійному читанні. Цей вид роботи може планувати вчитель на тиждень, передбачивши, що саме буде проведено з окремими групами учнів. За допомогою вчителя, учні готуються до виступів, щоб продемонструвати свої здібності, винахідливість. Важливу роль у позакласному читанні матиме створення і участь дітей у роботі класної бібліотеки, а також контроль за наявністю книг, які мають учні своїх власних бібліотеках. Створення власної бібліотеки — це вже великий крок до систематичного читання. За допомогою і порадою вчителя діти будуть поповнювати свою домашню бібліотеку. Мають місце, хоч і поодинокі, факти, коли учнів дістають десь у своїх знайомих книжки, які не відповідають дитячому вікові ні за своїм змістом, ні за доступністю, а іноді бувають й просто шкідливі. Учитель повинен домовлятися з бібліотекарем, радити йому, які книжки якому учневі видавати. Учитель заохочує дітей до створення загальної класної бібліотеки, організовує її діяльність; допомагає учням вибрати книгу залежно від їхніх читацьких інтересів, керує підбором, упорядкуванням і збереженням особистих учнівських бібліотек; навчає учнів вести простий каталог книг із власної бібліотеки, вчить користуватись картотекою творів по авторах і жанрах для. Батьки, а частіше самі діти купують книжки в магазинах, кіосках. Учитель повинне порадити, допомогти дитині у виборі нею книжки. Здійснюється ця допомога. У визначений день для обміну книжок учням-першокласникам учитель організовано веде клас у бібліотеку і разом з бібліотекарем добирає кожному учневі книгу відповідно до його читацьких інтересів. Недостатньо спиратись лише на тих учнів, які самі виявляють бажання читати. Треба організовувати роботу так, що усі учні, навіть пасивні. Робота над позакласним читанням учнів потребує додаткової уваги і витрати часу з боку вчителя, але наслідки роботи при вмілій організації позакласного читання корисно позначаються на свій навчально-виховній роботі учнів даного класу, школи. Уроки позакласного читання на підготовчому етапі У системі прилучення учнів самостійно читати виділяється три етапи: підготовчий, початковий, основний. Підготовчий припадає на той час, коли діти оволодівають грамотою. Вони ще не вміють читати, але в уроки навчання грамоти вводиться робота з дитячими книжками. Для неї відводиться щотижня на одному з уроків грамоти 15-20 хвилин. Цей час учитель розподіляє приблизно так: 1 коротка бесіда 2-3 хв. Учитель підводить дітей до слухання твору; 2 виразне читання 3-7 хв. Учитель читає і перечитує твір; 3 відтворення прослуханого, обговорення прочитаного 4-6 хв. Спеціалісти не родять змінювати ні послідовність ведення занять. Вимоги щодо ознайомлення першокласників з книгою викладені в пояснювальній записці шкільної програми. Такі уявлення в учнів розвиваються послідовно. Спочатку йде ознайомлення з дитячою окремою книгою книжками-картинками, книгами з серії «Для малят»відібраною вчителем, потім — робота з книгами дитячого кола читань, принесеними учнями книги певної тематики чи окремого автора ,і, нарешті, триває навчальна діяльність з книгами різноманітної доступної дітям тематики, а також і дитячим журналом «Малятко». Усю цю роботу здійснює вчитель. Він читає їм дитячі твори. До ознайомлення дітей удома з дитячою літературою залучає батьків. Важливо прищепити дітям бажання і вміння самостійно працювати з книгою, розширювати і впорядковувати читацький кругозір до 25-30 книжокнавчити вибирати книгу за обкладинкою й ілюстраціями. Істотною вимогою цього етапу є навчання дітей дотримуватися правил гігієни читання, прийомів дбайливого ставлення до книги, її збереження. Другий етап уроку — виразне читання перечитування вчителем вголос дібраного твору. На цьому етапі вчитель користується провідним методом навчання читанню — методом читанням-розглядом. Читання-розгляд — це найкоротший, найнадійніший шлях читача у зміст будь-якої книжки, у коло читання. Його першокласники можуть і повинні вслід за учителем засвоїти на рівні навички. Він спрямований на те, щоб молодший школяр відповідно до свого віку поєднував обидві сторони сприймання книги: привабливий малюнок, тобто розглядання і читання. По-перше, цей метод здатний викликати інтерес дитини до книги: привабливий малюнок, цікаве художнє оформлення. По-друге, читання — розгляд дозволяє осмислено зробити вибір книжки для читання, якщо необхідно.